Україна, 10014, м. Житомир, вул. Михайлівська, 15, тел.: (0412)47-36-89, 42-07-52, факс.: (0412) 42-07-52, e-mail: zippo@ukrpost.ua
.:: Новини інcтитуту ::. .:: Мапа сайту ::. .:: Форум ::. .:: Блог ::. .:: Запитання-відповіді ::. 16 квітня 2014 р.
 
Головне меню
 
 
 


 
Пошук по сайту
 
 
Шукати
 

 
Пошук в Інтернеті
 
 

Шукати
 

 
Відвідування сайту
 
 
сьогодні:
1301
всього:
151844
переглядів сторінки:
2458
 





 
Позакласна робота з літератури
 
 
Автори: Пультер С.О., Лісовський А.М.,
доценти кафедри методики викладання
мов і літератур ЖДПУ ім. І.Франка,
Савиченко М.М., методист лабораторії
української мови та літератури ОІППО

Тема. Позакласна робота з літератури
План

1. Роль позакласної роботи в літературно-естетичному розвитку школярів.

2. Організація позакласного читання учнів.

3. Масові позакласні заходи з літератури.

4. Літературні гуртки в школі.

5. Вивчення літературної географії свого краю.

6. Шкільна літературна преса.

7. Літературні екскурсії та створення літературного музею.

8. Шкільні факультативні курси літератури.
Тези лекції
1. Естетичне і художнє виховання учнів засобами художньої літератури здійснюється у процесі найрізноманітніших позакласних заходів з літератури. Мета їх: розширити літературну освіту учнів, поглибити читацьку культуру школярів, розвинути літературні творчі здібності учнів, виховати естетичні смаки юних літераторів, закріпити громадянські та моральні світоглядні позиції школярів на матеріалі творів художньої літератури тощо. Головний їх принцип ― це добровільність в організації проведення. В. О. Сухомлинський називав позакласні заходи “другою програмою розумової праці” учнів, Далі він зазначав, що “кожен крок до знань був гордим злетом птаха, а не втомлена хода знесиленого мандрівника, що знемагає від непосильного тягаря за спиною”. Система позакласної роботи з літератури: повсякденна (керівництво позакласним читанням), епізодична (читацькі конференції, літературні ранки і вечори, культпоходи і літературні екскурсії); циклічна (робота літературних гуртків, факультативів, літературних об'єднань і клубів). Форма проведення таких занять: індивідуальна, групова і масова.

2. Початки позакласної роботи в школах Росії заклали В. Я. Стоюнін і
В. П. Острогорський у проведенні “літературних бесід” з курсу російської словесності.

Значний інтерес стосовно проблеми дитячої літератури становить творча спадщина Т. Шевченка, П. Куліша, Б. Грінченка, І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, С. Васильченка. Українські педагоги-демократи доби УНР ― С. Русова, О. Дорошкевич,
М. Дем'янівський, І. Огієнко, П. Холодний, О. Музиченко, І. Невеселий та ін. ― розглядали літературу як скарбницю національної гордості, важливий засіб у формуванні духовного світу молодої людини, пропонували для дитячого читання досконалі в ідейно-художньому відношенні твори письменників. Розробку проблеми організації позакласного читання також здійснювали Т. Бугайко, Ф. Бугайко, Б. Тимохіна, І. Ладоня, Й. Злотник, Є. Ломонос, Н. Волошина, М, Пушкарьова та ін. Сучасні програми рекомендують 1-2 уроки ― бесіди з позакласного читання на чверть у 5-11 класах. Списки рекомендованої літератури для позакласного читання (на вибір) подані в кінці програми, а для самостійного читання ― в кінці вивчення монографічних тем.

Тісний зв'язок класних і позакласних занять спрямовує учнів на самостійну роботу з твором, виробляє потребу в читанні. Програма з української літератури дає багатий матеріал для зв'язку класних занять із самостійним позакласним читанням. Цей зв'язок може здійснюватись на оглядових лекціях, під час вивчення біографії письменника, в процесі вивчення окремих творів письменника, під час різноманітних літературних позакласних заходів.

Аналіз шкільної практики засвідчує, що в сучасній школі фактично панує стихійність у проведенні уроків позакласного читання, відсутній логічний взаємозв'язок і взаємозумовленість у їх проведенні в молодших, середніх і старших класах. Часто вони замінюються “звичайними" уроками літератури.

Передові вчителі-словесники практикують такі типи уроків з позакласного читання в 5 - 11 класах:

— Урок-анонс - “Позакласне читання в ... класі”.

— Урок-композиція - “20-й вік непросто пережить” (за творами В. Стуса, Г. Чубач, Г. Косинки).

— Урок-дослідження - “Хто не знає свого минулого, той не вартий майбутнього” (за романом М. Вінграновського “Северин Наливайко”).

— Урок з елементами інсценізації - “Скорботна молитва” (за романом У. Самчука “Марія”).

—Урок-конференція - “Поезія розстріляного відродження”.

—Урок-бесіда - “Чорнобильське лихо над краєм Поліським” (чорнобильська тема у творчості житомирських поетів).

— Урок-диспут - “Щоб була родина, треба...” (за п'єсою В. Винниченка “Закон”).

— Урок-роздум - “Куди ведуть наші дороги” (за оповіданням Вол. Шевчука “Дорога”),

— Урок-заочна літературна екскурсія - “Нашого цвіту по білому світу” (творчість письменників української діаспори, життя і діяльність яких пов’язані з Житомирщиною - О. Ольжич, Б. Олександрів).

— Урок-брейн-ринг - “Позакласне читання в 9 класі”.

— Урок-вікторина - “Чи знаєш ти твори О. Довженка?”

— Урок-літературна гра (літературна криптограма, літературна задача, загадковий запис, прочитайте чайнворд, кросворд, головоломку, східці, ходом шахового коня та ін.).

Робота по пропаганді художньої книги в школі повинна проводитись у тісній співдружності вчителя літератури і бібліотекаря. Види спільної роботи: наочна пропаганда, книжкові виставки, бібліотечні плакати, бесіди про книги, літературні огляди, усні літературні журнали, читацькі конференції, літературні конкурси, літературне краєзнавство, бібліографічна робота тощо.

3. До масових позакласних заходів з літератури відносимо: проведення Тижня літератури, відзначення ювілею письменника, вечори поезії в школі, літературні ранки та вечори, літературні конкурси та олімпіади, ін.

У школах практикується проведення Тижнів літератури. Передбачається на кожен день тижня певний захід, підказаний його темою. Ось, наприклад, примірне планування тижня “Леся Українка - наша славна землячка”: понеділок — конкурс на виразне читання поезій Лесі Українки та віршів українських поетів про неї; вівторок — виставка на кращий малюнок, вишивку, письмовий твір, присвячені поетесі; середа - читацька конференція на матеріалі прозових творів, що відтворюють образ нашої славної землячки; четвер — перегляд кінофільму “Лісова пісня”; п'ятниця — екскурсія в музей Лесі Українки до м. Новограда-Волинського; субота — підсумковий літературний вечір у школі до ювілею поетеси.

Сприяють літературній освіті школярів літературні ранки для 5-8 класів і літературні вечори для 9-11 класів. Так, наприклад, літературний ранок для 7-го класу на тему “Життя і творчість Т. Г. Шевченка" учитель літератури і шкільний бібліотекар можуть провести за таким планом: вступне слово вчителя і виступи учнів з читанням поетичних творів Т. Г. Шевченка та віршів про нього. Вступне слово-бесіду з дітьми можна супроводити показом малюнків з епізодами життя і діяльності Т. Г. Шевченка, використавши діафільм або альбом “Шевченко – художник”, організувати виставку творів Кобзаря і творів про нього.

Широко практикуються літературні вечори (або літературно-музичні вечори) для старшокласників. Кістяком програми є літературний монтаж (літературно-музична композиція), готуються доповіді й повідомлення учнів, розповіді письменників (можна в грамзапису або на магнітофонну стрічку), вокальні номери, драматичні сцени, вікторини, конкурси та інші розваги (“Вінок великому Кобзарю”, “Іван Франко і українська музика”, “Пісенна лірика Андрія Малишка”, “Олександр Олесь ― ніжний лірик в українській літературі 20 ст.”). Успіх вечора залежить від оформлення приміщення (сцени і залу). Для кожного вечора бажано виготовити відповідний лозунг, портрет письменника, випустити бюлетень або літературну газету, оформити фотомонтаж, літературну виставку, стенд, тематичний альбом тощо.

З метою стимулювання учнів до читання художніх творів вчителі літератури та бібліотекар в позаурочний час проводять читацькі конференції та диспути на матеріалі художніх творів сучасних письменників (наприклад: “Мальви” Р. Іваничука (9 кл), “Листи з неволі” В. Марченка (10 кл), “Дім на горі” В. Шевчука (1 кл.). Якщо питання на обговорення викликають суперечливі думки в старшокласників, то бажано проводити літературні диспути морально-етичного змісту на матеріалі художніх творів.

Важливу роль у розширенні літературної освіти школярів відіграють літературні олімпіади і конкурси на кращу учнівську письмову роботу з літератури. Ось приклад питань літературної олімпіади для 10 класу:

1. Розкрийте ідею суспільного призначення літератури на прикладі творчості українських письменників-класиків 19 ст.

2. Дайте відповідь на одне із запропонованих запитань:

— Які твори українських поетів 19 ст. стали ліричними піснями?

— Який зміст назви роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”.

— У яких творах українських письменників другої половини 19 ст. порушується проблема влади землі?

3. Літературна вікторина.

4. Написати невеликий твір на одну із тем:

— “Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину” (В.Симоненко).

— “Життя таке коротке. Поспішайте творити добро”(О. Довженко).

— “Великі дороги в широкий світ починаються від стежки біля рідної оселі”
(В. Скуратівський),

4. Шкільні літературні гуртки покликані задовольняти зростаючі інтереси учнівської молоді до літератури. Різновиди гуртків у школі: виразного читання, фольклорний гурток, літературно-творчий, літературно-музичний, літературно-драматичний, літературно-краєзнавчий, синтетичний (комбінований) літературний гурток.

Останній вид гуртка найбільш поширений у сучасних школах. Форми й методи занять його такі: голосне читання твору, художня розповідь і читання уривків, обговорення прочитаних книжок, складання заміток для газет, анотації та рецензії на прочитані книжки, доповіді та реферати учнів, бесіди вчителя, обговорення власних учнівських творів, літературні монтажі, конкурси, українські вечорниці, виготовлення різного роду наочних посібників тощо.

Планування роботи літературного гуртка: на півріччя, на чверть заняття проводяться раз у місяць, принцип добровільності у формуванні складу гуртка, урізноманітнення методів і форм проведення занять гуртка.

5. Словесники нашої області застосовують різноманітні види і форми літературно-краєзнавчої роботи. Це, зокрема, ознайомлення з життям і творчістю письменників, що проживали в ріднім краї, екскурсії до пам'ятних літературних місць в області, конференції за книжками місцевих письменників, виготовлення літературної карти області, створення шкільного куточка “Літературна Житомирщина”, випуск літературної газети, альбомів і альманахів на літературно-краєзнавчу тематику, зустрічі з місцевими літераторами, збирання зразків усної народної творчості тощо.

6. Учні не створюють літератури, а лише вчаться творчості через шкільну літературну пресу. Здебільшого літгуртківці випускають шкільну літературну газету (бувають ювілейні і тематичні), що виходить раз на чверть друкованою основою з художнім оформленням учнів. Бажано, щоб у цій газеті була лише власна творчість учнів у різноманітних рубриках (10-15 рубрик). Привабливою і романтичною повинна бути назва газети. Ось які рекомендуємо назви: “Літературний світанок", “Юний літератор”, ”Літературні проліски”, “Літературний ліхтарик”, “Літературний сніп”, “Літературна зміна”, “Літературні вруна”, “Поетична весна”, “Літературний струмок” та ін.

Кращі зразки учнівської творчості вчителі оформляють на заняттях літературного гуртка в спеціальні збірники і альманахи під поетичними назвами: “Світанок”, “Ластівка”, “Перший сніп”, “Літературні самоцвіти”, “Літературна весна”, “Поліські фольклорні скарби” тощо.

7. На екскурсіях в літературні музеї вивчаються й поглиблюються окремі програмові теми. Це своєрідні уроки, що винесені за межі класу. Можна практикувати поїздки або походи по літературних місцях, пов'язаних з творчістю якогось одного або кількох письменників. Найчастіше їх бажано проводити у канікулярний час. Можна виготовити спеціальний стенд ― “Наша область у художній літературі". В нашій області пам'ятні літературні місця розміщені в містах Житомирі, Бердичеві, Новограді-Волинському, Коростишеві, в селах Верхівні, Романівці та ін. З метою активізації проведення різноманітних позакласних заходів, велику роль відіграють шкільні літературні музеї. Для їх створення не треба великих матеріальних затрат. Такі музеї можна організувати в школах, місцезнаходження яких пов'язане з перебуванням митців слова і є отчою землею для них (м. Новоград-Волинський - Леся Українка, с. Романівка Попільнянського району ― Максим Рильський, с. Верхівня Ружинського району ―
Оноре де Бальзак, м. Житомир ― В. Г. Короленко, Василь Земляк, Борис Тен,
Ю. Крашевський та ін.). Учнівський колектив повинен створювати музей своїми руками (літературно-краєзнавчий музей в Житомирській школі № 33). У таких музеях проводяться літературні читання, учнівські літературно-творчі конкурси, книжкові виставки, зустрічі з письменниками і діячами мистецтва, випускаються шкільні літературні газети і журнали тощо.

8. Найголовніша мета факультативних курсів для учнів 7-11 класів - сприяти розвиткові здібностей і нахилів учнів, поглибити знання з окремих літературних розділів або тем, збагатити усне і писемне мовлення учнів, продовжити виховання навичок аналізу літературних творів.

Шкільні програми з факультативів надають широкий простір для творчої праці словесника. Учитель має право доповнювати Їх іншими художніми творами, дещо упускати, дещо змінювати. Важливо, щоб на кожному занятті на повен голос звучало художнє слово, була показана національна своєрідність української літератури. Рекомендована тематика факультативних занять для 7-11 класів (на вибір):

7 клас - Світ дитини в українській класичній прозі. Літературна казка.

8 клас - Українська народна поезія.

Науково-фантастична література для дітей та підлітків.

9 клас - Становлення нової української літератури. Усна народна творчість,

10 клас - Тарас Шевченко й українська поезія 19 ст.

Розвиток української драматургії (друга половина 19 ст. - поч. 20 ст.).

11 клас - Тенденції розвитку української поезії 20 ст.

Література
  1. АвраменкоО.М. Літературна творчість учнів. ― К.: Знання, 1968.
  2. Войнова О. Г. Шевченківські дні в школі. ― К.: Рад. школа, 1963.
  3. Покальчук Є. Системний підхід до організації уроків позакласного читання у старших класах загальноосвітніх шкіл (автореферат кандидатської дисертації). ― К.: 1998.
  4. Волошина Н. Й. Уроки позакласного читання в старших класах. ― К.: Рад. школа, 1988.
  5. Глухова П. А. Позакласна робота як засіб підвищення ефективності уроку. ― К.: Рад. школа, 1983.
  6. Захарчук Д. В, Пізнавальні ігри з літератури у 4 і 5 класах. ― К.: Рад. школа, 1985.
  7. Капська А. Й. Педагогіка живого слова. ― К., 1997.
  8. Ладоня І. О., Злотник Й. С. Позакласне читання в 5-8 класах. ― К.: Рад. школа, 1968.
  9. Литвин М. Думайте, читайте. ― К.: Молодь, 1961.
  10. Література і мистецтво рідного краю (Літературне краєзнавство Житомирщини). Упор. С.О. Пультер. ― Житомир, 1991.
  11. Ломонос Є. О. Позакласне читання у 4-7 класах. ― К.: Рад. школа, 1983.
  12. Львова Ю. Л. Республіка МУЗ (посібник для учителя). ― К.: Рад. школа, 1984.
  13. Майстерність словесника (збірник статей). ― К.: Рад. школа, 1978.
  14. Пасічник Є. А. Літературне краєзнавство в школі. ― К.: Рад. школа, 1965.
  15. Пасічник Є. А. Українська література в школі. ― К.: Рад. школа, 1983.
  16. Позакласна робота з літератури (посібник для вчителів). Упор. В. Я. Неділько. ― К.: Рад. школа, 1986.
  17. Програма для середньої загальноосвітньої школи. Українська література. Факультативні курси 7-11 кл. ― К.: Перун, 1996.
  18. Програми педагогічних інститутів. Методика викладання української літератури. Упор. Є, А. Пасічник. ― К.: 1984.
  19. Програма роботи літературно-творчого гуртка в школах і позакласних закладах. ― К.: Рад. школа, 1971.
  20. Рева Н, М. Учитель-словесник і шкільна бібліотека. ― К.: Рад. школа, 1969.
  21. Степанишин Б. І. Література - вчитель - учень. ― К.: Освіта, 1993.
  22. Ходосов К. О. Літературно-творчий гурток у школі. ― К.: Рад. школа, 1963.
 
 
Науково-методичний журнал
 
 

Анотація
Анонси
Видання попередніх періодів
 

 
Новини
 
 
2014-04-14 08:46:46
    CОЦІАЛІЗАЦІЯ УЧНІВ В УМОВАХ ШКОЛИ-ІНТЕРНАТУ. Читати далі ...

2014-03-05 20:15:36
    Всеукраїнський вебінар щодо моніторингового дослідження стану впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у загальноосвітніх навчальних закладах. Читати далі ...

2014-03-04 14:00:00
    Регіональний експеримент «Формування в учнів уміння вчитись як ключової компетентності засобами гуманітарних предметів» триває. Читати далі ...

2014-03-03 09:19:42
    БУДУЄМО УКРАЇНУ РАЗОМ! Заява Ради ФПУ. Читати далі ...

2014-02-27 14:20:59
    «Сучасна освіта Житомирщини – 2014». Читати далі ...

2014-02-14 11:28:27
    Науково-методична рада ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України. Читати далі ...

2014-01-31 13:09:07
    Виставка коміксів, присвячених сталому розвитку. Читати далі ...

2014-01-22 09:45:41
    Он-лайн засідання Науково-методичної ради ДВНЗ . Читати далі ...

Всі новини >>>
 

 
Прогноз погоди
 
 
GISMETEO: Погода по м.Житомир
 

 
Опитування
 
 
Які матеріали Ви хотіли б бачити на нашому сайті?
методичні рекомендації
методичні ноу-хау
нормативні документи
інструктивні листи
оголошення про цікаві заходи
Голосувати
 

   © Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти