Україна, 10014, м. Житомир, вул. Михайлівська, 15, тел.: (0412)47-36-89, 42-07-52, факс.: (0412) 42-07-52, e-mail: zippo@ukrpost.ua
.:: Новини інcтитуту ::. .:: Мапа сайту ::. .:: Форум ::. .:: Блог ::. .:: Запитання-відповіді ::. 23 квітня 2014 р.
 
Головне меню
 
 
 


 
Пошук по сайту
 
 
Шукати
 

 
Пошук в Інтернеті
 
 

Шукати
 

 
Відвідування сайту
 
 
сьогодні:
670
всього:
155197
переглядів сторінки:
845
 





 
Сучасний урок літератури. Аналіз діючих програм, підручників
 
 
Тема: „Сучасний урок літератури. Аналіз діючих програм, підручників”.

Концептуальні засади вивчення літератури в школі та завдання, що випливають.

Дидактичні принципи навчання як основа сучасного уроку. Єдність логічного і емоційного початків на уроці літератури. Гуманізація вкладання. Особистісно-орієнтований підхід на уроці літератури.

Типи і структура уроку літератури. Основні компоненти уроку. Роль домашніх завдань в системі уроків та в його організаційній структурі. Наукові дослідження, досвід вчителів області, країни, близького зарубіжжя. Місце на уроці теорії літератури.

Тема: „Сучасний уроку літератури. Діючі програми, підручники”.

1. Спроби вироблення сучасної концепції курсу зарубіжної літератури. Точка зору провідних вчених-методистів. Погляд Ю.І. Султанова (принципи країнознавчого та етнокультурного підходу у вивченні курсу зарубіжної літератури як мистецтва слова, історизму; пріоритету загальнолюдських цінностей; цілісного розуміння художньо-естетичного змісту твору). Мета навчання – розвиток творчих здібностей учня до самостійної читацької співтворчості.

2. Основні типи та види уроків літератури:

1) Уроки аналізу художнього твору (уроки художнього сприйняття; уроки поглибленої роботи з текстом; узагальнюючі).

2) Уроки вивчення історії та теорії літератури (уроки формування теоретико-літературних понять; засвоєння наукових та літературно-критичних статей; біографії письменника; узагальнюючі).

3) Уроки розвитку мовлення (уроки навчання творчим роботам; усним відповідям; доповідям; навчання творам; аналізу творів).

3. Структура уроку літератури (загально-дидактична та специфічна), пошуки нової структури уроку у досвіді передових вчителів, роботах провідних методистів (М.І. Кудряшов, Л.С. Айзерман, І.І. Аркін, Г.І. Бєлєнькій та ін.). Роль домашнього завдання в структурі уроку літератури (попереджуючі домашні завдання, відсутність опросу в загальноприйнятому змісті). Домашні завдання як зв’язуюча частина між уроками вивчення великого за обсягом твору. Домашні завдання при вивченні творів малих жанрів.

4. Організація попереднього читання художнього твору у середній та старшій ланках. Попереджуючі домашні завдання, їх перевірка, ведення зошитів для контролю попереднього читання творів.

5. Теорія літератури та її місце на уроці. Важливість проблеми, різні точки зору на питання. Вивчення творчого наробку з цього питання (Гуковський, Рибнікова, Голубков, Стоюнін, Водовозов, Острогорський).

Літератури:
  1. Вахрушев В.С. Уроки мировой литературы в школе. 5 – 11 кл.: Книга для учителя (За ред. В.Б. Журавлев. – М.: Просвещение, 1995).
  2. Вивчення зарубіжної літератури у 5 – 6 класах: Метод. Посібник для вчителів (А.М. Лісовський, С.І. Сафарян; За ред. А.М. Лісовського. – К.: Вежа, 1997.
  3. Ісаєва О.О. Організація та розвиток читацької діяльності школярів. Київ, Ленвіт, 2000 р.
  4. Мірошниченко Л.Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах – К., Ленвіт, 2000.
  5. Рыбникова М.А. Очерки по методике литературного чтения. – М.: Просвещение, 1985.
  6. Султанов Ю.І. „Всесвітня література” №1, 2000.
Контрольні запитання:
  1. Типологія уроків літератури.
  2. Структура уроку літератури. Пошуки нової структури у досвіди передових вчителів.
  3. Домашні завдання та їх роль в організації уроку.
  4. Роль та місце теорії літератури в сучасному уроці.
Тема: „Специфіка вивчення художніх творів різних жанрів і видів у шкільний практиці”.
Підготовка учнів к сприйманню та аналізу художнього твору. Характер проведення вступного заняття, основні форми та методи роботи вчителя на етапі виявлення загального враження.

Основні методи, прийоми, форми роботи над епічними творами в 5 – 8, 9 – 11 класах. Методика „повільного читання” як основа формування естетичних смаків учнів, дитячої творчості та опанування теоретичних питань літератури як мистецтва слова.

Методика аналізу драматичного твору. Врахування особливостей цього жанру під час шкільного аналізу.

Тема: „Специфіка вивчення художніх творів різних жанрів і видів у шкільній практиці”.

1. Підготовка учнів до сприйняття художнього твору („первісне читання”), керівництво цим читанням (розробка питання вченими методистами – Гуковським, Голубковим, Бєлєнькім; досвід вчителів). Уроки сприйняття художнього твору за класифікацією М.І. Кудряшова. Комплексне коментування.

2. Шляхи аналізу художнього твору (пообразний; вслід за автором; проблемний). Методичний принцип цілісності аналізу художнього твору. Недоліки аналізу художнього твору у вчительській практиці (автономне трактування образу у відриві від сцен, епізодів, деталей, ігнорування естетичного ідеалу письменника при аналізі художнього твору; ототожнювання літературних героїв з живими людьми, ігнорування авторського замислу та художньої умовності; відсутність уваги до зображувальних засобів мови, композиції, сюжету в ідейному змісті твору).

3. Робота над епічним твором. Послідовність роботи, текстуальний аналіз, звернення уваги на деталі. Цільове перечитування, яке допомагає виявити відношення автора до персонажу, роль портретної та мовної характеристики, взаємозв’язок основних та другорядних персонажів. Методика аналізу художнього твору в його розвитку, роль пейзажу та інтер’єру. Композиційний аналіз (або просліжування логічного зв’язку подій у разі неможливості цілісного композиційного аналізу). Поступовий перехід учнів від переказу з елементами оцінки, аналізу, характеристики до різного виду творів.

Підготовка учнів до цілісного сприйняття твору у молодших та середніх класах. Методична суть образно-концептуального підходу до аналізу епічного твору у 5 – 7 класах.

Методична спадщина вчених, методистів (Г. Гуковський, Л. Вигоцький, М. Бахтін, М. Рибникова та ін.) про специфіку шкільного вивчення художнього твору; естетичне виховання учнів.

4. Специфіка роботи з ліричним твором у школі. Особливості ліричного твору та їх урахування у шкільній практиці. Методика роботи з ліричним твором (розвиток уявлення; ключові слова і художні засоби вираження почуттів; „Соборні” знання учнів і їх урахування під час аналізу). Алгоритм роботи на ліричним твором у середньому та старшій ланках.

5. Робота над драматичним твором у школі. Особливості цього жанру та їх урахування під час шкільного аналізу (відсутність сценічного втілення, автора; роль ремарок, аналізу афіші). Важливість аналізу не тільки тексту драми, але й підтексту, пауз. Розвиток творчого сприйняття учнів під час вивчення драматичного твору.

Література:
  1. Беленький Г.И., Снежневская М.А. Изучение теории литературы в средней школе. – М.: Просвещение, 1983.
  2. Беленький Г.И. Приобщение к искусству слова: (Раздумья о преподавании литературы в школе). – М.: Просвещение, 1990.
  3. Выготский Л.С. Психология искусства. – М.: Искусство, 1986.
  4. Гуковский Г.А. Изучение литературного произведения в школе.: Методологические очерки по методике. – М.: Просвещение, 1966.
  5. Кудряшов Н.И. Взаимосвязь методов обучения на уроках літератури. 1 М.: Просвещение, 1981.
  6. Маранцман В.Г. Анализ литературного произведения и читательского восприятия школьников. – Л.: ЛГПИ, 1971.
Контрольні запитання:

1. Методика підготовки учнів до сприйняття художнього твору.
2. Шляхи аналізу епічного твору.
3. Методика аналізу ліричного твору .
4. Особливості роботи над драматичним твором у школі.
Тема: „Общие вопросы методики обучения русскому языку в школах Украины”.


Специфические особенности урока русского языка в школах Украины, цели и задачи обучения. Триединая задача обучения, воспитания и развития личности учащегося средствами русского языка как учебного предмета, их реализация по используемым учебникам, приемы и средства решения проблемы в учебном процессе.

Учет родного языка учащихся в связи с интерференций и транспозицией. Опора на знания учащимися норм родного языка. Взаимодействие системного изучения языка с коммуникативной направленностью обучения.

Урок как основная форма организация учебной работы, его типы и структурные элементы. Приемы обобщения и систематизации, отражающие внутренний процесс мышления, как необходимое условие усвоение изучаемого. Формы контроля как способ развития самоконтроля учащихся. Отбор учебного материала на урок.
Тема: “Общие вопросы методики обучения русскому языку в школах Украины”.

1. Типы и структура урока русского языка. Общедидактическая классификация по основной образовательной цели:

1) урок усвоения новых знаний;

2) усвоение навыков и умений;

3) комплексного применения знаний;

4) обобщения и систематизации;

5) проверки, оценки и коррекции знаний;

6) комбинированные уроки.

Уроки, классифицируемые в соответствии с психолого-педагогическими знаками усвоения материала:

1) изучение нового материала;

2) закрепления ЗУН;

3) повторительно-обобщающие;

4) комбинированные.

Уроки, выделяемые в соответствии с ведущими методами обучения (лекции, семинары, практикумы). Уроки развития речи (обучение изложениям. Обучение сочинениям). Уроки вспомогательного характера (анализа письменных работ, контрольные уроки). Структурные компоненты урока русского языка.

2. Комплексное решение задач обучения, воспитания и развития личности учащегося средствами русского языка как учебного предмета. Основные положения современного курса русского языка для реализации этой триединой задачи. Основная идея курса – положение о свободном владении русским языком (овладение всеми видами речевой деятельности, невозможность свободного владения языком в отрыве от изучения определенного грамматического материала).

3. Основные факторы и цели обучения русскому языку на современном этапе. Развитие навыков аудирования, виды упражнений для развития этого навыка. Развитие навыков говорения, основные виды работы. Формирование навыков чтения.

4. Соотношение звучащего и написанного слова, отработка произношения и формирование орфографической зоркости. Основные задачи обучения письму. Письменные работы творческого характера (изложения и сочинения) как форма самовыражения.

5. Основные методы и приемы работы при формировании навыков речевой деятельности и изучение языковых средств языка. Текст как основная единица общения. Место и роль текста на уроке. Использование текста для формирования языковой и речевой компетенции.

Литература:
  1. Дидактика средней школы. Пособие. Под ред. М.А. Данилова, М.А. Скаткина. – М.: Просвещение, 1975.
  2. Воспитание учащихся в процессе преподавания русского языка и литературы (вопросы методики обучения в национальной школе). Под ред. И.В. Баранникова, И.Е. Каплан. – М.: Педагогика, 1980.
  3. Пашковская Н.А. О практической направленности курса русского языка в 3 – 9 классах в школах с украинским языком обучения. „Всесвітня література в середніх навчальних закладах України”, 1998 р. №8.
  4. Совершенствование методов обучения русскому языку (Сборник статей). Пособие для учителей. – М.: Просвещение, 1981.
Контрольные вопросы:
  1. Типология уроков русского языка. Структура современного урока.
  2. Основные тенденции в преподавании русского языка. Идея нового школьного курса.
  3. Основные факторы и цели обучения русскому языку на современном этапе.
Тема: “Коммуникативно-деятельностный поход в обучении русскому языку”.


Современная лингводидактическая концепция обучения русскому языку как неродному. Приоритетность функционально-коммуникативной модели преподавания. Текстообразующий способ обучения. Личностно ориентированное преподавание языка. Методический аспект коммуникативной методики обучения. Языковые ЗУН как базовые. Коммуникативные ЗУН как вершинные в изучении языка. Структура урока с позиции коммуникативно-деятельностного подхода в обучении языку.

1. Положение о свободном владении изучаемым языком, предполагающее овладение всеми видами речевой деятельности, – говорением, чтением, письмом и слушанием (восприятием) – основная идея курса русского языка. Сознательно-практический принцип изучения языка (оперирование языком не только в учебных, но и в реальных жизненных ситуациях).

2. Современная лингводидактическая концепция обучения русскому языку как родному и как неродному обращает внимание на положение о том, что грамматика должна обеспечивать решение коммуникативных задач, т. е. на приоритетность функционально-коммуникативной модели преподавания. Текстообразующий способ обучения при коммуникативно-деятельностном подходе обучения (охват всех типов речи, организация работы по практической стилистике). Текстовый материал как зеркало жизни и культуры его носителя: культурологический принцип обучения, реализация образовательно-воспитательных возможностей языка.

3. Методический аспект коммуникативно-деятельностного подхода. Включение обучения средствам языка; частноречевым знаниям, умениям и навыкам (орфографическим, пунктуационным, лексическим, грамматическим); чтению, письму, говорению, аудированию; умениям и навыкам обучения.

Продуктивные и рецептивные умения и навыки. Коммуникативная компетенция как высшая ступень в иерархии компетенций, представляющая собой единство всех аспектов, расширяющая и углубляющая языковую и лингвистическую компетенцию. Традиционные методы преподавания. Овладение языковыми средствами и языком как средством общения как качественно разные процессы. Текст как продукт речевого общения. Речеведческий анализ ситуаций, учет социальных ролей, обучение нормам речевого этикета. Обучение частноречевым знаниям на материале текста. Место традиционных форм работы.

Изложение с элементами сочинения как наиболее объективный способ оценки уровня коммуникативной грамотности учащихся. Основные методы и приемы работы.

Литература:
  1. Быстрова Е.А. Коммуникативная методика в преподавании русского языка. – Русский язык в школе. 1996.
  2. Голобородько Е.А. и др. Учить язык для его активного использования (Система заданий для развития коммуникативно-речевых умений). Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – №9, 1998.
  3. Корсаков В.А. О новом курсе русского языка в 5 – 9 классах. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – №1, 1999.
  4. Кудрявцева Т.С. Современные подходы к обучению речи. Русский язык в школе. – №3, 1996.
Контрольные вопросы
  1. Основные положения современной лингводидактической концепции обучения русскому языку.
  2. Методический аспект коммуникативно-деятельностного подхода обучения русскому языку.
  3. Принципиальные отличия традиционной и коммуникативно ориентированной методики преподавания.
  4. Основные приемы работы при коммуникативно-деятельностном подходе обучения русскому языку.
 
Тема: „Фрідріх Дюрренматт: шлях і творчість (2 години)”.

Життєвий творчий шлях Ф. Дюрренматта. Основні естетично-художні принципи. Розвиток брехтівських традицій та пошук власних шляхів художнього освоєння дійсності. Місце Ф. Дюрренматта у світовій драматургії ХХ століття. Тема трагізму людського буття у творчості Ф. Дюрренматта. „Візит старої дами” Ф. Дюрренматта та вивчення драми у школі.

Тема: „Ф. Дюррематт. Шлях і творчість. (1921 – 1990)”.

В лекції розповідається про дитячі та юнацькі роки і про значення дитячих і юнацьких вражень для формування світоглядних уподобань Ф. Дюрренматта. Аналізується книга ранніх оповідань Ф. Дюрренматта „Місто” (1952). Особлива увага зосереджена на тлумаченні оповідань „Різдво” і „Западня”. Розкривається своєрідність бачення оточуючого світу Ф. Дюрренматтом та неповторність його творчих підходів до художнього перетворення фактів реального буття.

Далі зосереджується увага на перших драмах Ф. Дюрренматта „Бо мовлено...” (1947), „Сліпий” (1948); своєрідності їх побудови та своєрідності художніх пошуків молодого Дюрренматта у драматургії. Особливе місце займать роздуми що спільність і цілісність пошуків Ф. Дюрренматтом як у драматургії, так і в прозі цього часу. Визначаються тематичні домінанти творів Дюрренматта та принципи художнього осмислення реального буття.

Особливої уваги заслуговують драми Ф. Дюрренматта, які створили йому світову славу – „Візит старої драми” (1956), „Фізики” (1962), „Метеор” (1966). Аналізується їх жанрова своєрідність і різноманітність, тематичне багатство, не стереотипність дюрренматтівського бачення життя, художні принципи митця. Зазначається роль Б. Брехта у формуванні творчих принципів Ф. Дюрренматта. Разом з тим наголошується на принциповій для Ф. Дюрренматта тез: „Я хотів би, – зазначав драматург, – щоб в мені не бачили представника якогось певного драматургічного напряму і не вважали, що я, як подорожуючий комівояжер, стою перед дверима одного із розповсюджених у сучасному жанрі світоглядів, що я є нігілістом, експресіоністом, людиною, сповненої іронії чи як ще там називають тих, хто підпадає під окуляр літературної критики”. З’ясовується також внесок Ф. Дюрренматта у розвиток світової драми ХХ століття.

На завершення даються методичні поради стосовно вивчення „Візиту старої дами” Ф. Дюрренматта у 11 класі. Зосереджуэться увага на особливостях поетики митця, своєрідності жанру драматичного твору Ф. Дюрренматта, нестандартності його естетично-художніх засад.

Література:
  1. Павлова Н.С. Фридрих Дюрренматт. – М., 1967.
  2. Зингерман Б. Жан Вилар и другие. – М., 1964.
  3. Затонський Д. У пошуках сенсу буття. – К., 1967.
Контрольні питання:
  1. В чому полягає самобутність творчих шукань Ф. Дюрренматта?
  2. Чому його творчість „ширша” за устояні і відомі літературні напрямки?
  3. Який мотив є домінуючим в творчості Ф. Дюрренматта?
  4. Яка тематична направленість п’єси Ф. Дюрренматта „Візит старої дами”?
  5. Як ви розумієте, чому жанр цієї драми визначається як трагікомедія?
 
Тема: „Райнер Марія Рільке: шлях і творчість (2 години)”.

Своєрідність творчого шляху Рільке. Основні мотиви поезії Рільке. „Сонати до Орфея” та внесок Рільке у творіння європейського сонету ХХ століття. Творчі принципи та естетичні шукання Рільке у контексті європейської та світової літератури ХХ століття.

Тема: „Р.-М. Рільке. Шлях і творчість. (1875 – 1926)”.

В лекції розглядається складний і далеко неоднозначний шлях поета в літературу. Аналізуються витоки його унікального і неповторного ліричного обдарування, його життєвий і творчий шлях. Особливе місце приділяється листуванню Райнера Рільке з Борисом Пастернаком і Мариною Цвєтаєвою; листуванню, в якому з особливою силою виявився духовий союз трьох неповторних майстрів карбованого слова у ХХ столітті. Акцентується увага на тому, що в ліриці Лайнера Рільке є все: холод філософської містики; „дуже тонкий, дуже чуйний, дуже емоційний зміст” (М. Бажан); пошуки Бога – і богоборство; самостійність, зневіра, розчарування – і віра в життя. Зазначається також внесок Райнера Рільке в освоєння культурної спадщини України, звернення у його творчості до українських мотивів („Як старший Тимофій умирав співаючи”, „Пісня про правду”).

Аналізуються перші збірки Райнера Рільке „Життя і пісні” (1894), „Вінчаний снами”, „Перед різдвом” (1895 – 1897). Виявляється своєрідність поетичного кредо Рільке, його погляду на світ і місце поезії у цьому світі. Йдеться про своєрідність поетичного доробку Рільке у „Часослові” (1905), у „Нових віршах” 91908), у „Дуїнянських елегіях” та „Сонетах до Орфея” (1923).

Особливої уваги заслуговують погляди Рільке на поезію у останні роки життя. Аналізуються особливості особистісного сприйняття оточуючого світу з боку Райнера Рільке, які визначили своєрідність його позиції людини і митця. Зазначається, що поезія Рільке наповнена музикою слів і ліризмом. Вона глибинно філософічна і інтелектуальна. Вона поєднує, здавалося б, непоєднуване: емоційно пристрасне слово з раціональною думкою поета.

На завершення аналізується художня своєрідність сонетів Райнера Рільке, розкривається значення міфологічних образів і мотивів для творення незвичайного сонетного світу Рільке.

Література:
  1. Марченко Н. Рільке й Україна: До вивчення творчості поета у зіставленні з українським культурним світом // Вікно у світ. – 1998. – №3.
  2. Орлова О. Повернути „забуті обличчя речей”: Урок аналізу поетичного тексту з використанням паралельних перекладів на матеріалі творчості Р.М. Рільке // Вікно у світ. – 1998. – №3.
  3. Плачинда С. Словник давньоукраїнської міфології. – К., 1993.
  4. Вивчення зарубіжної літератури в 11 класі: Методичний посібник для вчителів. (За ред. проф.. О.С. Чиркова). – Житомир, 2003.
Контрольні питання:
  1. В чому полягає самобутність світовідчуття Р.М. Рільке?
  2. Як відтворена в його творчості тема слов’янська?
  3. В чому оригінальність сюжетів Рільке?
  4. Які творчі принципи сповідував Рільке?
 
Тема: „Бертольд Брехт: шлях і творчість (2 години)”.

Роль і місце Бертольда Брехта в становленні театру і драматургії ХХ століття. Своєрідність естетичних пошуків Б. Брехта. Основні принципи епічної драматургії Б. Брехта. Питання реалізму і модернізму у теоретичній спадщині Б.Брехта.

Шлях Б. Брехта від „повчальних драм” до епічної драми „Матінка Кураж та її діти” у шкільному вивченні.

Тема: „Бертольд Брехт. Шлях і творчість. (1898 – 1956)”.

В лекції розглядаються питання становлення і розвитку таланту видатного німецького митця ХХ століття Бертольда Брехта. Зазначається, що незвичайний хист його виявився ще за юнацьких років, коли він звертається до творіння балад, але традиційний літературний жанр насичує принципово іншим змістом.

Романтична піднесеність традиційних балад змінюється суворо реалістичним поглядом на життя і на людей, що це життя творять. З’ясовується місце „Балади про Мазепу” Б. Брехта у його баладній творчості.

Серйозним за своїми художньо-естетичними наслідками був той час у брехтівському житті, коли він розпочинає писати так звані „повчальні драми” – Zehrstücke. Ці драми розглядаються у лекції як етап у становленні епічної драми, засновником якої і був Б. Брехт. Детально аналізується п’єса Б. Брехта „Мати” у зіставленні із горьківським романом „Мати”. Наголошується на пошуку Б. Брехтом шляхів організації драматичного твору, аналізуються арістотелівська модель драми і неарістотелівська. Центральне місце займає аналіз теорії і практики епічного театру і епічної драми.

В лекції розглядається далі у відповідності до хронології подій, що відбувалися, доля Б. Брехта під час вимушеної еміграції, а також після повернення у 1948 році на рідну землю. Наголошується на естетично значимому доробку Б. Брехта під час еміграції, аналізуються його драми „Жах і відчай у третій імперії”, „Гвинтівки Тереси Каррар”, „Круглоголові та гостроголові”. Приділяється значна увага розмови про драму Б. Брехта „Життя Галілея” як філософської драми за своєю суттю.

Значне місце у лекції приділяється аналізові п’єси Б. Брехта „Матінка Кураж та її діти”, яка вивчається у 11 класі. Аналізується її жанрова природа; співставляється драма Брехта з романом Гріммельсгаузена, переробкою якого є драма Брехта; розглядається образна структура роману, а також принципи творення епічної драми.

Наприкінці лекції подаються конкретні методичні рекомендації стосовно вивчення творчості Б. Брехта у школі.

Література:
  1. Брехт Б. Театр: В 5 т. – Т. 2. – М.. 1963.
  2. Райх Б. Брехт. – М., 1960.
  3. Фрадкин И. Бертольд Брехт. Путь и метод. – М., 1965.
  4. Борев Ю. Эстетика. – М., 1969.
  5. Затонський Д. У пошуки сенсу буття. – К., 1967.
  6. Чирков О. Бертольд Брехт: Життя і творчість. – К., 1981.
  7. Чирков О. Эпическая драма: Проблемы теории и поэтики. – К., 1988.
  8. Вивчення зарубіжної літератури в 11 класі. Методичний посібник для вчителів. (За ред. проф.. О.С. Чиркова). – Житомир, 2003.
Контрольні питання:

1. В чому суть теорії епічної драми?
2. Що таке ефект очуження і яке місце він займає в теорії епічної драми?
3. Чи можна назвати Б. Брехта „вічним єретиком”?
4. Які жанрові особливості драми Брехта „Матінка Кураж та її діти”?
Як вирішується тема материнства в п’єсі Брехта „Матінка Кураж та її діти”?
 
 
Науково-методичний журнал
 
 

Анотація
Анонси
Видання попередніх періодів
 

 
Новини
 
 
2014-04-17 06:47:26
    З січня місяця 2014 року дошкільнята Житомирщини апробують спеціальний освітній цикл розроблений фахівцями з дошкільної освіти у рамках проекту «Освіта для сталого розвитку». Читати далі ...

2014-04-14 08:46:46
    Cоціалізація учнів в умовах школи-інтернату. Читати далі ...

2014-03-05 20:15:36
    Всеукраїнський вебінар щодо моніторингового дослідження стану впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у загальноосвітніх навчальних закладах. Читати далі ...

2014-03-04 14:00:00
    Регіональний експеримент «Формування в учнів уміння вчитись як ключової компетентності засобами гуманітарних предметів» триває. Читати далі ...

2014-03-03 09:19:42
    БУДУЄМО УКРАЇНУ РАЗОМ! Заява Ради ФПУ. Читати далі ...

2014-02-27 14:20:59
    «Сучасна освіта Житомирщини – 2014». Читати далі ...

2014-02-14 11:28:27
    Науково-методична рада ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України. Читати далі ...

2014-01-31 13:09:07
    Виставка коміксів, присвячених сталому розвитку. Читати далі ...

Всі новини >>>
 

 
Прогноз погоди
 
 
GISMETEO: Погода по м.Житомир
 

 
Опитування
 
 
Які матеріали Ви хотіли б бачити на нашому сайті?
методичні рекомендації
методичні ноу-хау
нормативні документи
інструктивні листи
оголошення про цікаві заходи
Голосувати
 

   © Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти