Україна, 10014, м. Житомир, вул. Михайлівська, 15, тел.: (0412)47-36-89, 42-07-52, факс.: (0412) 42-07-52, e-mail: zippo@ukrpost.ua
.:: Новини інcтитуту ::. .:: Мапа сайту ::. .:: Форум ::. .:: Блог ::. .:: Запитання-відповіді ::. 23 вересня 2014 р.
 
Головне меню
 
 
 


 
Пошук по сайту
 
 
Шукати
 

 
Пошук в Інтернеті
 
 

Шукати
 

 
Відвідування сайту
 
 
сьогодні:
7
всього:
223005
переглядів сторінки:
649
 






 
Основні напрями діяльності педагога-організатора по естетичному вихованню та розвитку художньої творчості у дітей
 
 
Тема: “Основні напрями діяльності педагога-організатора по естетичному вихованню та розвитку художньої творчості у дітей”.

Місце і роль естетичного виховання в системі національного виховання. Концепція естетичного виховання школярів. Естетичне виховання і формування духовності школярів. Засоби прилучення школярів до надбань світової та вітчизняної культури.

Мета і зміст естетичного виховання учнівської молоді. Нові підходи до естетичного виховання.

Принципи естетичного виховання, засоби їх реалізації. Форми та види естетичного виховання. Засоби формування естетичної культури у школярів, смаків і почуттів. Місце і роль в цьому процесі педагога-організатора.

Література:
  1. Державна національна програма „Освіта” (Україна ХХІ ст..) – К., 1993.
  2. Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти. Інформаційний збірник МО України №13, 1996.
  3. За редакцією Красовицького М.Ю. Практична педагогіка виховання. – Київ – Івана-Франківски.: “Плай”, 2000.
  4. І.Д. Бех. Особистісно-зорієнтоване виховання. – К., 1998.
  5. Д.М. Джола, А.Б. Щербо. Теорія і методика естетичного виховання школярів. – К., 1998.

Основні поняття: естетичне виховання; Концепція естетичного виховання школярів; мета, зміст; принципи, форми і види естетичного виховання.

Значне місце у системі національного виховання посідає естетичне виховання. Одним з виховних завдань є забезпечення високої художньо-естетичної культури, розвиток естетичних потреб і почуттів.

У Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти серед основних напрямів виховання відмічено, що “цілісний процес виховання передбачає художньо-естетичну освіченість і вихованість особистості. Виховуючи у молоді естетичні погляди, смаки, які ґрунтуються на народній естетиці на кращих надбаннях цивілізації, національне виховання передбачає вироблення умінь власноручно примножувати культурно-мистецьке надбання народу, відчувати і відтворювати прекрасне у повсякденному житті”.

Естетичне виховання – це естетичне ставлення людини до дійсності, зміст якого поєднує в собі загальнолюдські, епохальні, регіональні, національні, класові, професійні та індивідуальні риси. Несе історично певний рівень людяності.

Завданням естетичного виховання є формування здібностей до естетичного сприймання, до естетичного оцінювання, до естетичної діяльності. Саме рівень розвитку цих здібностей і дає певну якість естетичного відношення до світу – естетичну культуру особистості.

Засобами естетичного виховання є все, що освоюється суспільством, втягнуте в усі його відносини, стало предметом культури. Практично реальними засобами стає лише те, що людина може естетично освоїти, перетворити його суспільний зміст на “світ” на особисті якості.

Естетична специфіка методів виявляється лише в органічному зв’язку з виховними завданнями і певними засобами впливу.

Методи естетичного виховання: ознайомлення, спостереження, доручення, постановка практичних завдань тощо.

Спільне для усіх методів:
  • живе естетичне спілкування з обраним об’єктом;
  • паралельно з ним постійно здійснювати усвідомлення, самоаналіз проявів свого ставлення;
  • залучення досвіду інших, в тому числі вираженого у формі добутих людством естетичних знань.
Форми естетичного виховання: масові, групові, індивідуальні. Вибір форми естетичного виховання вимагає наукового підходу, тобто потрібно врахувати рівень естетичного розвитку учнів щоб відповідно до нього накреслити виховні завдання. Останні визначають можливі засоби, методи впливу, а ті підкажуть форму виховного заходу. Його ефективність залежить від досконалості, тобто педагог повинен конкретизувати типову форму, пристосувати її до конкретних умов виховання ,насамперед до змісту дібраних матеріалів (засобів впливу) до особливостей сприймання їх учнями певного віку, до ситуації, часу та інших обставин, умов.

Педагог-організатор у плані вказує напрями роботи з естетичного виховання – це створення клубів, центрів естетичного виховання, проведення вечорів естетично-виховного напрямку, усних журналів, зустрічі з творцями краси, випуск тематичних газет, прес-конференції, диспути, вікторини, огляд художньої самодіяльності, турніри ерудитів, “Круглий стіл”, конкурс “Лауреат року у вивченні культури”, шкільні театри, дні культури.

Контрольні запитання:
  1. Місце і роль естетичного виховання в системі національного виховання?
  2. Визначити мету і зміст естетичного виховання?
  3. Які принципи естетичного виховання і засоби їх реалізації?
  4. Місце і роль педагога-організатора у процесі естетичного виховання?
Тема: “Діяльність педагога-організатора по підготовці і проведенню масових свят”.

Місце масового свята в системі виховної роботи. Види масових шкільних свят. Особливості режисури масового свята. Врахування інтересів і запитів учнів при розподілі доручень, роль органів самоврядування у підготовці і проведенні масових заходів, залучення до роботи членів педагогічного колективу, громадськості, батьків; підготовка учнів до сприймання пізнавального матеріалу свята.

Варіативність проведення традиційних масових свят.

Література:
  1. Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ ст..) – К., 1993.
  2. Іванов И.П. Педагогіка коллективных творческих дел: Кн.. для учителя. – К.: Освіта, 1992. – 95 с.
  3. Моляко В.О. Концепція виховання творчої особистості // Рідна школа. – 1991. – №5.
  4. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання: Навчальний посібник. – К.: Вища школа.
  5. Бех У.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник. – К.: УЗНМ, 1998.
  6. Орієнтований зміст виховання в національній школі. Методичні рекомендації. – К.: УЗНМ, 1996.
План
  1. Роль і місце масового свята в системі виховної роботи.
  2. Особливості режисури масових свят.
  3. Варіативність проведення традиційних масових свят.
Основні поняття: сценарна робота, специфіка виховного заходу, основні компоненти сценарію виховного заходу, контрастність, паралелізм, одночасність, лейтмотив, календарні свята.

Азбукою виховання В.О. Сухомлинський вважав подолання в молоді емоційного невігластва, виховання в неї “гармонії емоційних оцінок”. При цьому автор застерігає, що радість гармонії почуттів, виникає не лише тоді, коли дитина сама насолоджується, а й коли вона зуміє ці почуття передати іншому. Така людина виховується через комплекс “всебічного розвитку”.

Розкриття принципів і методики роботи над сценаріями виховних заходів потребує комплексного підходу, де будуть взаємодіяти і мета, і завдання, і система засобів педагогічного впливу на учня.

Так, скажімо, готуючи сценарій виховного заходу і реалізуючи його в дії, педагог-організатор розвиває всі сторони особливості підлітка, включаючи його в різні види діяльності: через осмислення суті та напрямку літературного матеріалу, музичних і художніх засобів; шляхом залучення учасників до підготовки костюмів, виготовлення, оформлення, пошуків і добору музики, окремих номерів – епізодів тощо.

Отже, окремі види діяльності підлітків повинні спрямовуватися на конкретну мету. Творчий задум, який знайде своє вираження у загальній формі їхньої творчості.

Щоб приступити до роботи над створенням сценарію і його впровадженням в практику школи, необхідно розкрити специфіку виховного закладу. При цьому слід враховувати:

1) емоційно-образний вплив на особистість, який доповнюється засобами театралізації, переважно інформаційно-логічного характеру, оскільки театралізація діє не міркуванням, а “живим” показом життя в образах;

2) унікальність можливостей виховної роботи за місцем проживання в тому, що вона забезпечує широку участь учнів, розвинену практику різноманітної самодіяльності, сприяє активному самовираженню особистості;

3) вікові особливості дітей.

У всіх формах роботи надзвичайну роль відіграє використання достовірних життєвих матеріалів, які переконливо діють на думки й почуття як учасників так і глядачів.

За своїм жанром і формою сценарій схожий на драматичний твір. В обох них вказуються дійові особи, зазначається, де відбувається дія. У сценарії, як і в п’єсі, є ремарки-вказівки щодо образного і звукового оформлення.

Педагог-організатор повинен мати відібрані тексти. Знати характер музики чи іншого виду мистецтва, який пропонується з тим, щоб знайти йому відповідне місце, правильно скомпонувати матеріал.

Головним об’єднуючим компонентом у сценарії є сюжетний хід, який є зримим, образним вираженням ідейно-тематичного задуму сценарію.

Будь-який сценарій виховного заходу має чотири основні компоненти: експозицію, розвиток дії (основний зміст), кульмінацію, фінал. Сценарій ділиться на ряд епізодів (дій), які можуть вміщувати в собі ще дрібніші частини, які є відносно завершеними і “працюють” на розкриття основної думки конкретного епізоду.

Усі частини й епізоди повинні мати підтекст, який рухає сценарій до “понад завдання” – загальної мети виховного заходу. Звідси можна говорити про “безперервність дії”, яка спостерігається у виборі матеріалу, зв’язку, засобах підтримки уваги присутніх, драматургічного напруження, “міцності на розрив”, окремих епізодів, номерів. І хоча кожна дія має “свою підводну течію”, що виражає думку. Почуття, настрої, усі вони підпорядковуються поставленій виховній меті.

У процесі підготовки сценарію слід продумати, щоб кожен його епізод не повторювався лише за змістом. А й за формою, характером, настроєм.

Слід дотримуватись логіки розвитку й наростання дії завершення повного епізоду. Дія повинна підводити до кульмінації, в якій найяскравіше розкривається ідея сценарію.

Фінал будь-якого виховного заходу – надзвичайно важлива частина. Він повинен бути по-особливому емоційним, щоб стати найбільш сприятливим моментом для прояву активності і учасників, і виконавців. Поширеною формою фіналу є об’єднані виступи виконавців і присутніх. Колективне виконання пісні, клятва, прийняття послання, звернення, марш, покладення квітів.

Щоб відібраний для сценарію матеріал перетворився на сюжет необхідно не лише побудувати цікаві епізоди, а й знайти стики між ними, створити органічні переходи від одного до іншого. З цією метою використовуються своєрідні художні прийоми монтажу матеріалу.
  1. Контрастність, яка побудована на основі зближення протилежних, контрастних за смислом елементів.
  2. Паралелізм – прийом для підсилення висловленої думки.
  3. Одночасність – дія на кількох майданчиках відразу.
  4. Лейтмотив – це особливий засіб “нагадування глядачам і слухачам про когось або про щось: про героя, подію, повний період, а також своєрідний спосіб створення настрою.

Прийоми активізації залежать від теми сценарію, від його структури.

Способи активізації:

а) безпосереднє звернення до присутніх;

б) розміщення виконавців серед глядачів;

в) словесна активізація: запитання ведучого – відповіді слухачів;

г) фізична активізація;

д) гра.

Без сумніву, педагог-організатор застосовує лише ті активізації, які підсилюють звучання теми та органічно вплітаються в хід сюжету. Художні вистави, вечори, літературні свята дають змогу використати могутню силу мистецтва живого слова з метою морального та естетичного виховання школярів.

Людина в єднанні з іншими по-різному сприймає слово, художній образ, наочну демонстрацію.

Досвід проведення виховної роботи за місцем проживання показує, що ефект масового сприйняття з повною силою виявляється лише тоді, коли виховний вплив зачіпає загальні для аудиторії почуття, апелює до спільних установок. Виходячи з цього, слід сказати, що педагог має будувати виховні заходи так, щоб у них заздалегідь передбачався сильний емоційний вплив.

Естетичне переживання, яке з’являється при сприйнятті справжнього мистецтва, швидко та активно формує певний настрій, який, у свою чергу, служить основою для появи глибоких, стійких естетичних і соціальних почуттів.

Художнє сприймання, безперечно, не припиняється на почуттєвому рівні, і власне масовий ефект не обмежується лише прискоренням формування загальних переживань, настрою, почуттів.

Справді мистецький сценарій ніколи не виражає лише констатацію фактів.

Сценарій, глибоко пройнятий громадським звучанням, безперечно, володіє молодою силою, організовує та об’єднує волю глядачів, виконавців, активізує процес формування особистості учня.

Якщо говорити про емоційне формування фактів, уміщених у сценарії, та формування світогляду молоді, то слід звернути увагу на ряд засобів, які цьому сприяють:
  • художня література;
  • інсценівки;
  • слово;
  • класична, сучасна, народна музика та пісня;
  • кіномистецтво;
  • хореографічно-пластичні номери;
  • образотворче мистецтво (картини, фотографії, плакати);
  • звукове, шумове, світлове оформлення.
Таким чином масові свята справляють педагогічний вплив на учнів завдяки застосуванню різноманітних засобів художньої виразності. За такої умови кожен виховний захід впливатиме на моральні вчинки вихованців, на вміння відчувати прекрасне.

Контрольні запитання:
  1. Що таке масове свято, його роль у системі виховної роботи?
  2. Основні принципи і методика роботи над сценарієм?
  3. Основні компоненти сценарію масового свята.
  4. Які художні прийоми монтажу матеріалу при підготовці масових свят?
 
 
Науково-методичний журнал
 
 

Анотація
Анонси
Видання попередніх періодів
 

 
Новини
 
 
2014-09-05 12:40:25
    До 75-річчя Житомирського ОІППО. Читати далі ...

2014-09-03 06:59:12
    Шостий Міжнародний форум-презентація «Інноватика в сучасній освіті». Читати далі ...

2014-08-22 11:48:50
    Міжнародна наукова конференція «Місце і роль бібліотек у формуванні національного інформаційного простору». Читати далі ...

2014-07-09 14:58:29
    Вітаємо переможців Всеукраїнського огляду-конкурсу . Читати далі ...

2014-06-27 12:52:10
    Міжнародний Форум пошуку партнерів. Читати далі ...

2014-06-11 12:10:30
    Професійний розвиток працівників ОІППО. Читати далі ...

2014-06-07 14:43:22
    Освіта для сталого розвитку в дошкільному навчальному закладі. Читати далі ...

2014-06-04 17:15:19
    Розробка моделей превентивної освіти в загальноосвітньому навчальному закладі. Читати далі ...

Всі новини >>>
 

 
Прогноз погоди
 
 
GISMETEO: Погода по м.Житомир
 

 
Опитування
 
 
Які методичні матеріали Ви б хотіли бачити на нашому сайті?
методичні рекомендації
методичні ноу-хау
нормативні документи
інструктивні листи
оголошення про цікаві заходи
Голосувати
 

   © Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти